Мильнівщина – мала батьківщина більшості учнів і працівників нашої школи. Мальовничий край, де луки межують з лісами, а з землі окремими горбами випинається хребет Товтр, пульсують джерела крижаною водою, спускаючись вузькими струмками вниз до ріки.
Цикля – це дивовижне джерело, розташоване під крутою горою в с. Мильно. Його вода протягом віків використовувалась жителями Деркачівки (місцева назва вулиці). Розміщене воно в улоговині дивної форми, що на правому березі річки в місцевості Могилки. Тут водоносним горизонтом, з якого підземна вода виходить на поверхню, є вапнякові породи. Вода спокійно витікає (скапує) з проміжків між часточками породи, збирається у невеличкій карстовій порожнині, звідти витікає струмочком по схилу вниз до річки. За твердженням селян, вода джерела має цілющі і лікувальні властивості. Про Циклю старі люди переказували дивну легенду.
-------------------------------------------------------------------------------------
Легенда про Циклю
«Тут, на горі, серед дрімучих лісів, у давнину, була велична церква, яка за таємничих обставин провалилася крізь землю. В одній з убогих сільських хатин жила самотня стара жінка на дивне ім’я Цикля. Та й сама жінка була не менш дивна, мала лиху вдачу. Ні за що, ні про що лаялася з усіма, нарікала та лютувала так, що прокльони градом сипалися з її уст. Тому багато селян побоювалися лиходійки та обминали «десятою дорогою» аби не наразитися на лайку.
На Великдень зібралася до церкви Цикля. Підіймалася на горбок знайомою лісовою стежкою та зранила ноги. Навіть у церкві біль не вщухав. І раптом з уст жінки злетіли страшні слова: «А щоб ти ся запала! Щоб пропала, щоб…» Не встигла Цикля доказати, як раптом вдарив грім, пустився зливний дощ, земля здригнулася, а церква разом з людьми пішла глибоко під землею, «запалася».
На тому місці залишилася улоговина дивовижної форми. Звідти виплили людські сльози й утворили джерело і маленький потічок, який ніби змиває Циклині прокльони.
Щоразу на Великдень, прийшовши сюди, можна почути дивні звуки. Жителі кажуть, що глибоко під землею правиться Великодня Служба Божа у церкві, що «запалася», і на зовні долітає спів церковного хору .»[1]
_______________________________________________________
Мешканці навколишніх будинків здавна дбали про джерело, та в 2007 році в селі було споруджено центральний водогін, про джерело стали забувати. Тому йому на допомогу прийшли учні нашої школи. В рамках Всеукраїнського конкурсу «До чистих джерел» було проведено трудову акцію з упорядкування території навколо джерела. Активними учасниками акції стали учні 9 класу Баневич Мар’яна, Душинський Олег, Кравчук Іванка та Мисько Микола. Вони власноруч прибрали старі сухі гілки, побутове сміття, опавше листя, частково очистили дно джерела та струмка, що з нього витікає, висадили квіти, встановили лавку, облаштували місце для кружки, на схилі висікли сходинки та встановили перило.
Література
1. Зборівщина: історія і сьогодення: Історико-краєзнавчий нарис/ Укл. М.Б. Бігус. – Тернопіль: Воля, 2008. – 480 (ст. 328 – 332)
Немає коментарів:
Дописати коментар